Соняшник є однією з найприбутковіших культур на сільськогосподарському ринку України. Рівень рентабельності виробництва соняшника на 20% перевищує рівень рентабельності зернових. Високим попитом у покупців користується як насіння соняшника, так і продукти його переробки.
Під сівбу соняшника у нашій країні щорічно відводиться площа у 5-6 млн га. Щоб домогтися високого врожаю цієї культури, потрібно знати, як правильно висаджувати насіння, вирощувати і доглядати за соняшником, чим і коли удобрювати і підживлювати рослину. Далі у статті зупинимося докладно на кожному з моментів. Розпочнемо огляд з опису соняшника.
Загальна характеристика соняшника
Соняшник є однорічною рослиною родини Складноцвітих (Айстрових). Рослина має потужну кореневу систему (до 1,4 м у глибину), високе дерев'янисте стебло (від 0,4 до 4 м), велике листя овально-серцеподібної форми, суцвіття у вигляді багатоквіткового кошику (діаметром 15-20 см).
Плід соняшника – сім'янка, у якій міститься 22-27% олії (у кращих селекційних сортах – до 46%). В одному кошику може налічуватися від 200 до 7000 сім'янок. На просторах України соняшник виступає основною олійною культурою, з насіння якої отримують різні види олії.
Соняшник – типовий представник степової та лісостепової зони. Завдяки високій пластичності рослину можна обробляти у різних кліматичних умовах.
Найбільше соняшник страждає від таких хвороб, як біла гниль та іржа. Серед шкідників найбільшу небезпеку для культури несуть соняшникові шипоноски, дротяники, соняшникові вусачі.
Правила посіву насіння соняшника
Серед інших польових культур соняшник вважається найвимогливішим до дотримання правил сівозміни. Культуру не рекомендується висівати після цукрових буряків, топінамбура, багаторічних трав – ці рослини висушують ґрунт. Найкращі попередники соняшника – зернобобові, озимі зернові культури (озима пшениця), ярі хлібні злаки (ярий ячмінь). На тому ж місці олійну культуру бажано сіяти через 5-8 років.
Спосіб обробки ґрунту під посіви соняшника залежить від особливостей ґрунту і кліматичних умов у місці запланованої висадки. Там, де опади випадають у достатній кількості, основний обробіток ґрунту починають із внесення органічних і мінеральних добрив. Після чого орють ґрунт на глибину 20-22 см. У посушливіших зонах орання ґрунту після попереднього внесення гербіцидів замінюють плоскорізним розпушуванням на глибину 14-16 см.
З метою підвищення врожайності насіння соняшника має бути відкаліброване, тобто відібране за однаковим розміром. Посів здійснюється у прогріту до +10 ...+ 12 °С землю із розрахунку 65-70 тис. штук на 1 га.
Догляд за посівами соняшника
У перші 40 днів після посіву важливо стежити за тим, щоб соняшник не засмічували бур'яни, по відношенню до яких олійна культура має слабку конкурентоспроможність у початковій фазі розвитку. Боротися з бур'янами можна як методом орання ґрунту, так і за допомогою гербіцидів. Високу ефективність демонструє поєднання механічного та хімічного методів.
Через 2-3 дні після посіву насіння соняшника проводять боронування ґрунту – поверхневу обробку бороною. З утворенням 1-2 пар листочків здійснюють післясходове боронування впоперек рядків. Щоб звести до мінімуму випадки травмування сходів, боронувати ґрунт бажано на малій швидкості.
Після боронування міжряддя соняшника обробляють просапними культиваторами стільки разів, скільки того вимагає ступінь засміченості посівів.
Оскільки соняшник є гарним медоносом, у період цвітіння рекомендується вивозити пасіки з вуликами. Це допомагає поліпшити запилення рослини.
Удобрення і підживлення соняшника
Для утворення біомаси соняшнику необхідні такі основні елементи живлення, як бор, цинк, марганець, мідь, залізо, молібден.
На різних етапах свого росту соняшник потребує різної кількості поживних речовин. У період утворення листя, стебел і коренів рослина споживає багато азоту і фосфору. Після формування кошиків кількість споживаного фосфору різко скорочується, і до моменту цвітіння соняшник інтенсивно поглинає калій.
Завдяки розвиненій кореневій системі соняшник здатний засвоювати вологу і поживні речовини з глибоких шарів ґрунту. Але елементи живлення у ній не завжди містяться у достатній кількості.
За дефіциту бору, який відповідає за проростання пилку і запліднення квіток, у ґрунт рекомендується внести борні добрива із розрахунку 1-2 кг/га. Щоб домогтися більшої ефективності, обробку краще проводити позакореневим способом. Особливо ефективні позакореневі підживлення розчином карбаміду з додаванням 200-600 г/га бору на початку вегетації соняшника: перше – у фазі 3-4 пар листків, друге – перед цвітінням. Застосування боровмісних препаратів практикується і у разі передпосівної обробки насіння олійної культури.
Нестачу марганцю компенсують листкові підживлення марганцевими добривами. Потреба у їх використанні зазвичай виникає, якщо соняшник зростає на ґрунтах з високим вмістом гумусу, з нейтральною або лужною реакцією, з легким гранулометричним складом. Марганцевими добривами соняшник підживлюють після появи 3-4 і 5-6 пар листя – саме на цьому етапі спостерігається помітне зростання рослини і відбувається закладка кошиків.
Дослідним шляхом встановлено, що найкраще соняшник сприймає хелатні мікродобрива, також у поєднанні з регуляторами росту. У лінійці продукції компанії «Реаком» наявна окрема категорія препаратів, призначених спеціально для підживлення цієї культури:«РЕАКОМ-СР-СОНЯШНИК», «РЕАКОМ-ПЛЮС-С-СОНЯШНИК», «РЕАКОМ-ПЛЮС-Р-СОНЯШНИК», «РЕАКОМ- ОПТІМУМ-СОНЯШНИК». Внаслідок внесення збалансованого за складом хелатного препарату рослина у повному обсязі отримує і засвоює необхідні поживні речовини. А ви наприкінці сезону отримуєте врожай хорошої якості у кількості до 5 ц/га.
