Азот – це той елемент, без якого неможливе життя і розвиток рослин. Він міститься у кожній частині культури, надає їй зеленого забарвлення і є важливою складовою хлорофілу.
Речовина відповідає за обмінні процеси та живлення, знаходиться у складі білків, амінокислот, ядер клітин, гормонів і вітамінів. Це 4-ий важливий для розвитку культур живильний елемент (після вуглецю, водню і кисню).
Щоб підвищити врожайність рослин і запобігти руйнівним наслідкам, необхідно контролювати вміст азоту у ґрунті.
Як рослини отримують азот?
Оскільки рослини, за винятком бобових, не можуть отримувати атмосферний (молекулярний) азот, його необхідно перетворити на ґрунтовий. Сполуки осідають у землі після дощу і грози, а також насичують ґрунт при внесенні добрив.
Культури можуть поглинати азот лише у неорганічних формах NH4 + (амоній) і NO3- (нітрати). Елемент стає доступним для рослин внаслідок мінералізації, коли бактерії перетворюють органічний азот на мінеральний.
На цей процес впливають такі фактори як температура повітря, вологість, кислотність ґрунту і аерація. Так, підвищена вологість уповільнює мінералізацію, а оптимальною температурою для цього процесу є 30 °С.
Амоній, або «довгий» азот, нерухомий у ґрунті, не вимивається з нього, а на його перетворення на нітратну форму потрібно багато часу.
Нітрати, або «швидкий» азот, активно надходять до організму рослини і швидко засвоюються. При цьому, речовина такими ж прискореними темпами і вимивається з ґрунту.
Кожна з цих форм потрібна на різних стадіях життя культури. Амоній необхідний на ранньому етапі розвитку, а нітрати незамінні у випадках, коли треба швидко підживити рослину.
Ефективність азоту залежить і від типу землі. У кислих ґрунтах краще використовувати нітрати, а у нейтральних і лужних – амоній.
Вплив азоту на розвиток рослин
Рослини мають потребу в азоті протягом всього свого життя, оскільки ця речовина допомагає будувати нові клітини і прискорює зростання. Вона може пересуватися організмом і потрапляти у ті ділянки, де сильніше затребувана. Зокрема, рослини перекидають азот зі старого листя у молоде. З цієї причини старе листя жовтіє і осипається.
Чим загрожує дефіцит азоту?
- Листя стає світло-зеленого або жовтого відтінку, а стебла – темно-червоного. При сильному азотному голодуванні можливе відмирання різних частин культури або її загибель.
- Зростання рослини сповільнюється, культура дає маленькі за розміром плоди.
- Насіння дозріває раніше, ніж очікується.
- Молоде листя виростає дрібним і вузьким і рано опадає.
- У плодово-ягідних культур спостерігається низька інтенсивність цвітіння.
- Злакові погано формуються.
- У дерев спостерігається слабке розгалуження пагонів.
За дефіциту азоту рослини припиняють рости і розвиватися і можуть загинути. Але не тільки нестача цієї речовини погано позначається на культурах. Шкідливий і її надлишок.
Как избыток азота отражается на растениях?
Якщо культура перегодована азотом, зелена маса починає швидко наростати, а цвітіння і плодоношення може зовсім не настати. Рослина стає вразливою до хвороб і чутливою до холоду. При промерзанні ґрунту коренева система неспроможна чинити опір холоду, тому культура гине, а якщо і виживе, то гарного врожаю не дасть.
Оскільки вся енергія йде на зростання зеленої маси, коріння не отримує достатньої кількості поживних речовин, тому рослина частіше хворіє.
А позаяк культури не здатні увібрати у себе весь надлишок азоту з ґрунту, речовина під впливом мікроорганізмів перетворюється на нітрати і забруднює не тільки землю, але й підземні води.
4 способи втрати азоту з ґрунту:
- Вимивання. Речовина вимивається з ґрунту разом з водою. Наскільки швидко це відбудеться і чи багато азоту піде з землі, залежить від властивостей ґрунту. Наприклад, піщані ґрунти мають низьку водоутримуючу здатність, тому азот легко виводиться із них, а ось глинисті зможуть довше утримувати речовину. Ґрунти, з яких швидко вимивається вода, потребують підживлення. Але добрива слід вносити безпосередньо перед посівом або у період вегетації.
- Випаровування із сечовини. Речовина вступає у реакцію з водою і перетворюється спочатку на амоній, а потім на аміак, який «тікає» у повітря. Якщо амоній утримується у ґрунті, він не випаровується. Перетворення сечовини прискорюється за високих температур повітря.
- Денітрифікація. Це процес, під час якого ґрунтові бактерії перетворюють нітрати на нітрити, які потім виводяться в атмосферу. Такі втрати азоту відбуваються при підвищеній вологості ґрунту і при перенасиченні ґрунту речовиною.
- Іммобілізація. Мікроорганізми забирають азот для свого зростання і розмноження, тому цей елемент не дістається рослинам, і як наслідок фермери втрачають врожай.
Культури інтенсивніше поглинають азот під час активного росту. Засвоєння речовини у такий період відбувається швидше, якщо добриво було внесене через листя, а не у ґрунт.
Вплив азотних добрив на рослини
Природні запаси азоту перетворюються на доступні для рослин за допомогою розкладання органічних речовин. Але часом їх буває недостатньо для повноцінного розвитку культур і отримання рясного врожаю. Щоб поліпшити врожайність, землю слід удобрити, а рослини підживити.
У чому користь азотовмісних добрив?
- прискорюється зростання і розвиток культури;
- рослина засвоює більше корисних елементів;
- тканини насичуються рідиною;
- збільшується швидкість мінералізації додаткових елементів у землі;
- поліпшується мікрофлора у ґрунті і гинуть патогенні мікроорганізми;
- підвищується врожайність культур.
Визначити, чи потребує рослина азотного підживлення, можна за її зовнішнім виглядом. Якщо листя жовтіє, а сама культура погано росте, спостерігається нестача елементу.
Для удобрення можна використовувати гній, перегній, аміачну селітру, сечовину, сульфат амонію, аміачно-кальцієву селітру, хлористий кальцій і ін.
Але є ще один перевірений спосіб – сіяти бобові культури (горох, соя, люцерна, конюшина, люпин). Вони є генераторами азоту, на 75% забезпечуючи себе цією речовиною самостійно. До того ж, після збирання бобових весь накопичений у бульбах азот мінералізується і може бути засвоєний культурою, яка буде тут висаджена після цього.
Внести добрива можна:
- безпосередньо у ґрунт перед посівом;
- під час висадки культур;
- у період зростання як підживлення;
- позакореневим способом для підживлення надземних частин рослини.
Норми внесення залежать від виду культури, клімату і особливостей ґрунту. Так, при високій кислотності ґрунту засвоєння азоту рослинами порушується, а з пухкої землі корисний елемент швидко вимивається. Ці нюанси слід враховувати під час планування удобрення ґрунту перед посівом або посадкою культур.
Враховуйте і те, що не всі рослини потребують великої кількості азоту. Щоб не перенасичувати культури, з'ясуйте спочатку їхні особливості.
Групи рослин за потребою в азоті:
- Висока потреба – капуста, гарбуз, кабачки, картопля, перець, баклажани, малина, ожина, вишня, слива та ін. Ці культури необхідно підживлювати у період інтенсивного росту, а також варто внести добрива у ґрунт перед їх посадкою.
- Середня потреба – огірки, томати, буряк, морква, петрушка, кукурудза, яблуня, смородина, аґрус та ін. Перед посівом і посадкою цих культур рекомендується удобрити землю азотом.
- Помірна потреба – цибуля, редис, салат, шпинат, груша та ін.
- Невисока потреба – горох, квасоля, пряні трави та ін.
Брак азоту призупиняє зростання і розвиток культури, що призводить до зниження врожайності. Якщо з'являються перші прояви азотного голодування, це означає, що як мінімум 30% врожаю буде втрачено.
Виправити ситуацію допоможуть комплексні добрива «Реаком». Щоб вибрати продукт, перейдіть до відповідного розділу. Для отримання консультації зателефонуйте нам або залиште запитання на сайті.
