Така рослина родини бобових, як соя, належить до високорентабельних сільськогосподарських культур, чим пояснюється її популярність у колах українських агровиробників. Але перш ніж взятися за вирощування сої, потрібно мати уявлення про особливості процесу.
На врожайність сої сильно впливають кліматичні умови і склад ґрунту, на якому зростає ця рослина. Насіння сої рекомендується висаджувати на глибину 4,5-7 см на полях, де до того росли зернові культури, цукровий буряк, кукурудза, картопля чи багаторічні злаки. Прийнятна щільність посіву становить 35-40 насінин/метр. А ось після зернобобових культур, капусти і соняшника соя буде рости погано, як і в разі висівання на одному і тому ж місці кілька років поспіль.
З існуючих типів ґрунтів для посадки сої найбільше підходять нейтральні або слабокислі. При цьому вони повинні мати високий вміст фосфору і кальцію у складі, а також оптимальний запас вологи. Крім того, ґрунт, на якому планується висаджувати теплолюбиву рослину, має бути очищеним від бур'янів і добре прогрітим (оптимальна температура 10-15 ° С).
Першочерговою умовою для отримання гарного врожаю сої є надходження з ґрунту достатньої кількості поживних речовин. Воно повинно вдвічі-втричі перевищувати кількість, необхідну для зернових культур. При цьому на різних етапах розвитку у сої проявляється і різний рівень потреби в поживних елементах.
Соя найбільше потребує азоту і калію. Азот, завдяки якому бульби правильно функціонують, бобова рослина отримує через фіксацію. У цьому процесі активну участь бере калій, який до того ж підвищує стійкість рослини до захворювань.
Хоча норма споживання соєю фосфору менша, ніж азоту і калію, проте не менш важлива для росту і розвитку коренів і листя рослини, формування насіння. У нормальному розвитку бульбочок і поліпшенні ph ґрунту головна роль належить кальцію.
Для формування білків і утворення хлорофілу соя потребує сірки. На одному рівні зі споживанням фосфору і сірки знаходиться споживання бобовою рослиною магнію.
Наприклад, нестача молібдену, як і азоту, негативно впливає на активність бульбочок.
За допомогою заліза регулюються процеси дихання і фотосинтезу. Інтенсивність останнього також залежить від кількості міді. Активізація ферментів, участь в азотному обміні і формування білка - основні функції, які виконує цинк.
Такий мікроелемент, як бор, відповідає за активне зростання коренів, пагонів і квітів. Синтез хлорофілу, активація ферментів, зменшення негативної дії нітратів - все це завдяки марганцю. Кобальт ефективно фіксує азот і регулює його вміст в сої.
Низька врожайність сої може бути викликана тим, що:
Причиною дефіциту мінеральних речовин і мікроелементів у ґрунті може бути неповноцінне підживлення ними або внесення добрив нижче норми. У вирішенні цієї проблеми найбільш ефективним є використання хелатних мікродобрив ТМ «РЕАКОМ». Концентрований препарат містить весь комплекс корисних поживних речовин і мікроелементів в оптимальних для бобової рослини дозах.
Гарних результатів у підвищенні врожайності можна домогтися шляхом позакореневої обробки сої препаратом «РЕАКОМ-СР-СОЯ» перед цвітінням, а також перед посівом насіння. Внесення композиції хелатів згідно інструкції сприяє збільшенню родючості ґрунту і підвищенню продуктивності сої.
Сприятливі умови для посадки сої
На врожайність сої сильно впливають кліматичні умови і склад ґрунту, на якому зростає ця рослина. Насіння сої рекомендується висаджувати на глибину 4,5-7 см на полях, де до того росли зернові культури, цукровий буряк, кукурудза, картопля чи багаторічні злаки. Прийнятна щільність посіву становить 35-40 насінин/метр. А ось після зернобобових культур, капусти і соняшника соя буде рости погано, як і в разі висівання на одному і тому ж місці кілька років поспіль.
З існуючих типів ґрунтів для посадки сої найбільше підходять нейтральні або слабокислі. При цьому вони повинні мати високий вміст фосфору і кальцію у складі, а також оптимальний запас вологи. Крім того, ґрунт, на якому планується висаджувати теплолюбиву рослину, має бути очищеним від бур'янів і добре прогрітим (оптимальна температура 10-15 ° С).
Найбільш сприятливим періодом для висіву сої вважається друга половина квітня чи перша або друга декада травня. 
Живильні речовини і мікроелементи, яких потребує соя
Першочерговою умовою для отримання гарного врожаю сої є надходження з ґрунту достатньої кількості поживних речовин. Воно повинно вдвічі-втричі перевищувати кількість, необхідну для зернових культур. При цьому на різних етапах розвитку у сої проявляється і різний рівень потреби в поживних елементах.
Соя найбільше потребує азоту і калію. Азот, завдяки якому бульби правильно функціонують, бобова рослина отримує через фіксацію. У цьому процесі активну участь бере калій, який до того ж підвищує стійкість рослини до захворювань.
Хоча норма споживання соєю фосфору менша, ніж азоту і калію, проте не менш важлива для росту і розвитку коренів і листя рослини, формування насіння. У нормальному розвитку бульбочок і поліпшенні ph ґрунту головна роль належить кальцію.
Для формування білків і утворення хлорофілу соя потребує сірки. На одному рівні зі споживанням фосфору і сірки знаходиться споживання бобовою рослиною магнію.
Окремо варто сказати про значення мікроелементів у живленні сої. Сповільнене зростання і зниження врожайності - це якраз ї є наслідком їх нестачі. 
Наприклад, нестача молібдену, як і азоту, негативно впливає на активність бульбочок.
За допомогою заліза регулюються процеси дихання і фотосинтезу. Інтенсивність останнього також залежить від кількості міді. Активізація ферментів, участь в азотному обміні і формування білка - основні функції, які виконує цинк.
Такий мікроелемент, як бор, відповідає за активне зростання коренів, пагонів і квітів. Синтез хлорофілу, активація ферментів, зменшення негативної дії нітратів - все це завдяки марганцю. Кобальт ефективно фіксує азот і регулює його вміст в сої.
Застосування комплексних мікродобрив для підвищення врожайності сої
Низька врожайність сої може бути викликана тим, що:
- Опади в регіоні вирощування розподіляються нерівномірно.
- У результаті злив ґрунт виявляється заболоченим.
- Рослина відчуває нестачу в надходженні з ґрунту основних поживних речовин.
- Імунітет с/г культури слабшає через захворювання або дію комах-шкідників.
- Бульбочкові бактерії, що застосовуються під час протруєння насіння, вводяться в недостатньому обсязі.
Причиною дефіциту мінеральних речовин і мікроелементів у ґрунті може бути неповноцінне підживлення ними або внесення добрив нижче норми. У вирішенні цієї проблеми найбільш ефективним є використання хелатних мікродобрив ТМ «РЕАКОМ». Концентрований препарат містить весь комплекс корисних поживних речовин і мікроелементів в оптимальних для бобової рослини дозах.
Гарних результатів у підвищенні врожайності можна домогтися шляхом позакореневої обробки сої препаратом «РЕАКОМ-СР-СОЯ» перед цвітінням, а також перед посівом насіння. Внесення композиції хелатів згідно інструкції сприяє збільшенню родючості ґрунту і підвищенню продуктивності сої.
Рекомендуемые товары: